опале листя

1. n (pl leaves)

1) листок

2) листя

3) розм. пелюстка

4) аркуш, сторінка (книги)

5) лист металу (особл. золота, срібла)

6) стулка (дверей)

1) опускна дошка (стола)

8) половинка (ширми)

9) полотнище (воріт)

10) військ. прицільна рамка

11) мор., військ., розм. відпустка

2. v

1) вкриватися листям

2) перегортати, гортати (сторінки)

* * *

1) лист, листок

2) пелюстка

3) аркуш ( книги)

4) лист металу

5) стулка ( дверей)

6) вiйcьк. прицільна рамка

1) покриватися листям

2) перегортати

1. n (the fallen) збірн.

полеглі (в бою)

2. adj

1) що впав

2) обпалий, опалий, облетілий

3) полеглий

4) пропащий, що опустився

5) зруйнований; спустошений; розорений

3. p.p. від fall

* * *

1) який упав, упалий

2) полеглий ( у бою)

3) пропащий; занепалий; розорений, який розорився

1) лист, листок

2) пелюстка

3) аркуш ( книги)

4) лист металу

5) стулка ( дверей)

6) вiйcьк. прицільна рамка

1) покриватися листям

2) перегортати

1. n

1) ноші, носилки (для перенесення хворих тощо)

2) паланкін

3) підстилка (для худоби)

4) виводок (поросят тощо)

5) безладдя

6) розкидані речі; покидьки, сміття

2. v

1) підстилати, робити підстилку (для худоби)

2) пороситися, щенитися, метати

3) смітити; розкидати; чинити безладдя (розгардіяш)

* * *

1) паланкін

2) носилки (для перенесення хворих, поранених)

1) розкидані речі; накиданий папір, сміття; "no litter'' ''не смітити'' ( напис); безлад

2) солом'яна підстилка ( для худоби); солома для захисту від холоду ( рослин)

3) приплід (свині, собаки)

4) опале листя, хмиз; лісова підстилка

1) смітити, накидати, чинити безлад

2) підстилати, робити підстилку (для коня; litter down)

3) метати, приносити ( дитинчат)

1) паланкін

2) носилки (для перенесення хворих, поранених)

1) розкидані речі; накиданий папір, сміття; "no litter'' ''не смітити'' ( напис); безлад

2) солом'яна підстилка ( для худоби); солома для захисту від холоду ( рослин)

3) приплід (свині, собаки)

4) опале листя, хмиз; лісова підстилка

1) смітити, накидати, чинити безлад

2) підстилати, робити підстилку (для коня; litter down)

3) метати, приносити ( дитинчат)

1) опалий [Опале листя] - см. Опадать;

2) схудлий, змарнілий. -лое лицо - змарніле (схудле) обличчя.

* * *

1) ( опавший) обпа́лий, опа́лий

2) ( ввалившийся) сху́длий

Розанов, Василь Васильович (1856, Ветлуга Костромської губ. - 1919) - рос. філософ, публіцист. Найважливішим філософським здобутком Р. є його перша праця "Про розуміння: Досвід дослідження природи, меж і внутрішньої побудови науки як цілісного знання" (1886), що містить спробу з'ясування істинності всього, що існує, через онтологічну категорію розуміння, яка поєднує, за Р., розумові форми з формами самої реальності. Цілковита байдужість до книги з боку сучасників викликала у Р. глибоку духовну кризу, обірвавши його філософську творчість. У подальші роки світогляд Р. трансформується у релігійний; він зосереджується на проблемах культури, історії, релігії, літератури, працює в жанрі філософської публіцистики і лірико-філософської прози. Попри суперечливість і "пунктирність" розанівських ідей, у їх розмаїтті увиразнюється як стрижнева ідея обожнення статі. Стать, за Р., є всезагальним принципом буття, не лише ознакою тіла, а й осердям людської душі і, так само як душа, безпосередньо пов'язана з Богом. Актуалізацією статі, за Р., є сім'я, в якій знаходить свій найповніший вираз її містичне поєднання з Богом. Стать і сім'я складають, за Р., підґрунтя будь-якої релігії. Викриваючи християнську мораль, що благословляє тільки наслідок статевих взаємин - продовження роду і цькує саму стать як гріховну, Р. розрізняє в християнстві дві релігії, що існують паралельно, - новозавітну, релігію смерті, і вітхозавітну, релігію народження і життя, що зберігає поганське обожнення статі (саме її сповідував Р.). Наскрізь інтуїтивна, просякнута суб'єктивним духом, творчість Р. відзначається в рос. філософії "срібного віку" особливою екзистенційністю Н. езважаючи на певну осібність і навіть одіозність, постать Р. належить до найпомітніших в рос. духовному ренесансі поч. XX ст. Творчість Р. суттєво вплинула на філософів-символістів (Мережковський, Білий та ін.).

[br]

Осн. тв.: "Сутінки просвітництва" (1889); "Релігія і культура" (1899); "Люди місячного сяйва: Метафізика християнства" (1912); "Опале листя" (1913 - 1915).